Олександр Майструк: «Хочу руйнувати хибні стереотипи!»

Він – сповнений оптимізмом і вірою в майбутнє. Олександр Майструк – відомий фотохудожник, справжній майстер своєї справи, лауреат безлічі міжнародних та національних фотовиставок, роботи якого неодноразово експонувалися у більшості країн Європи, а також у США, Японії та Бразилії. Саша колись мріяв стати військовим льотчиком, але не судилося: недуга у 18-річному віці назавжди змінила його життя. Втім, навіть незважаючи на це, він зумів злетіти, щоправда, замість омріяного неба, до зірок свого непересічного Таланту. Романтик, оптиміст і трішки філософ Олександр Майструк має нетипові погляди на життя, якими поділився з читачами ARTMODELS.

У чому Ви вбачаєте свою життєву місію?

• Ой, це складне запитання, яке потребує довготривалих дискусій. Гадаю, що думки про життєву місію можуть змінюватися з віком людини та під впливом різних обставин. І в результаті – це може бути така собі сукупність «місій». Скажу так: кожна людина, досягаючи певного віку, накопичує з роками низку цінних знань та навичок. Так от, одна з місій людини, зокрема й моя, – ділитися та передавати ці знання й навички, які мені пощастило отримати від дивовижних людей, що траплялися на моєму життєвому шляху, іншим людям, особливо підростаючому поколінню – щоб цей ланцюжок не перервався на мені. Моє життя відрізняється від загальноприйнятої норми, тому я і намагаюся власною творчістю звертати увагу на те, що часто непомітно в суєті швидкоплинного життя. Особливо хочу руйнувати хибні стереотипи, що людина з інвалідністю, як часто прийнято вважати у нашому соціумі, заслуговує лише на співчуття.

Як Ви надихаєтеся?

• Мене надихають часто, на перший погляд, найпростіші, звичні, але глибинні речі – це книги, музика, кіно, мистецтво у різних його проявах, астрономія і, звісно ж, люди.

Які принципи сповідуєте по життю? Чи є у Вас якесь табу?

• Мій основний принцип в житті – не вчиняти так, як би я не хотів, щоб вчинили по відношенню до мене. А табу для себе визначив: не давати порад людям, коли тебе про це не просять.

Що змушує Вас прокидатися вранці та рухатися вперед?

• Моїм рушієм у житті щодня є жага пізнання.

Як Ви боретеся з сумом, депресією й поганим настроєм?

• Впоратися з негативними емоціями мені допомагає все те ж, що й надихає.

Як змінилась Ваша буденність за останні пів року?

• Карантин дуже нагадав мені зимовий період, коли мої виходи з дому, які й до карантину були не частими, стали ще рідшими. Звісно, у мене обмежилися творчі зустрічі та навіть зменшилися зустрічі з друзями, а додалось багато тривог за рідних та близьких мені людей.

Як у нинішніх реаліях зберегти внутрішню свободу?

• Мені подобається вислів: «Твоя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини». Розширюйте та розвивайте власний внутрішній простір – це допоможе зберігати внутрішню свободу.

Що порадите людям, які все ще знаходяться в пошуку себе та свого «я»?

• Я хочу порадити людям у такому разі дослухатися до своїх внутрішніх відчуттів і до «підказок» Всесвіту. Треба наповнювати себе тими речами, які перевірені часом, але й не відкидати нові досягнення людства у різних сферах нашого буття – можливо, саме Ви й відкриєте людству щось незвідане та корисне, знайшовши таким чином себе.

Продовжіть речення: «Моє світло в …»

Моє світло в моїй творчості.